Позачергові місцеві вибори у листопаді 2019-го — міф чи реальність?
Позачергові місцеві вибори у листопаді 2019-го — міф чи реальність?

Восени 2019 року в Україні можуть відбутися дострокові місцеві вибори. Наразі за планом вони призначені через рік, на осінь. Як повідомляють джерела AgroPolit.com в Офісі президента та в партії «Слуга народу», «достроковий» сценарій розглядається і вивчаються механізми для цього. Про підготовку до позачергових місцевих виборів кажуть і в штабах інших політичних сил, щоправда, поки це більше розмови. Цієї теми публічно не коментує ніхто з нової команди президента. Тож будуть вони чи ні — зі 100% впевненістю сказати поки не можна? Давайте подумаємо, в чому необхідність такого сценарію, плюси й мінуси та які наслідки для жителів сільської місцевості вони матимуть.             

По-перше, амбіції нової команди значні, і їх не приховують. Після перемоги «слуги народу» Володимира Зеленського, завдання максимум партії «Слуга народу» — взяти більшість (хочеться конституційну) у Раді. Підстави для цього є (щоправда, далеко не залізобетонні). Але якщо не вдасться, то коаліцію обіцяють ліпити з нових облич: як заявив в ексклюзивному коментарі AgroPolit.com нам Володимир Зеленський, це «Голос» Святослава Вакарчука. Для повноти влади в країні не вистачатиме одного елемента: своєї місцевої влади.

Читати до теми:  Децентралізація на паузі: 7 викликів президентові Зеленському та його команді

Наразі у міських, районних та обласних радах сидять «старі команди попередників», не факт, що вони будуть союзниками. На перший погляд, ділити їм особливо нічого: бюджет і програми ради самі затверджують і голосують. А от якою буде робота з оновленим головою обладміністрації і загалом політика — головне питання, тому все ж без своїх рад регіональна влада неповна. І питання навіть не в тому, що не поділятимуть погляди нової команди, чи не захочуть «перевзутися на льоту». На це є причина!

Все просто: чинна система обрання голів і депутатів міських, районних та обласних рад побудована на партійній залежності. Вона визначається законом «Про місцеві вибори». Так, у селах та селищах населення обирає голову чи депутата до ради, який може іти самовисуванцем або від якоїсь партії. Тому на найнижчому рівні самоврядування мало політики. У містах, районах і областях самовисуванцем у депутати не можна піти, лише від якоїсь партії. Як це виглядає? Виборці голосують за конкретного кандидата в депутати по своєму округу і, паралельно, за партію. Якщо партія набирає 5%,то її кандидат, який виграв на окрузі за голосами виборців, також проходить до ради, якщо ж ні — не проходить (навіть за умови найбільшої кількості набраних на окрузі голосів) і значок депутат отримує наступної за ним від партії-переможниці. За цих умов «перефарбувати» у своїх симпатиків наявні команди Зеленському буде важко. Якщо хтось із депів місцевих, районних чи обласних спробує змінити колір, або голосувати проти позиції своєї партії, то почне діяти «імперативний мандат» — і його політсила може відкликати його із ради. Тож основне: чекати рік чи спробувати змінити, як з парламентом?

Читати до теми: ТОП-10 подій, або Децентралізація «по-українськи». What is done за 4 роки?

Як можна достроково перезапустити місцеву владу? Рішенням Верховної Ради.

Яка підстава? З цим складніше. В принципі, можна все списати на загальну недовіру народу — і необхідність кардинальних змін. Але це тільки те, що на поверхні…

Чи є на це гроші? В бюджеті 2019-го їх точно не закладали. Пригадаймо, що країна вже пережила президентські (2,3 млрд грн), а попереду — позачергові парламентські (близько 2 млрд грн), звідки ще нашкребти у випадку дострокових місцевих?

Ідемо далі! Якщо й будуть, то коли? На підрахунки парламентських потрібно мінімум 2 тижні, далі формування нової Ради, яка орієнтовно запрацює до 24 серпня. Потім прийняття відповідного закону про перевибори, і тільки тоді включається ЦВК: виборчий процес оголошується за 70 днів до виборів, агітація — за 40 днів. Тож, теоретично, не раніше листопада.

Читати до теми: Уряд запускає механізм примусового об’єднання в громади на базі міст — документ

Чи можуть переобрати не всі місцеві органи влади, а лише в окремих містах? Так! Найцікавіше у такому разі виглядає столиця — місто Київ. Нагадаю, що нова команда може провернути той же трюк, який кілька років тому зробила команда Віктора Януковича з Леонідом Черновецьким: тоді регіоналівського Олександра Попова призначили головою КМДА, а мера Черновецького відправили розносити квіти до пам’ятників на свята. Нещодавно київський мер/голова КМДА Віталій Кличко підтвердив, що такі ідеї нині циркулюють:

Я хочу застерегти від таких кроків, які робив Віктор Янукович. Не маючи кандидата від Партії регіонів, який би виграв вибори мера, вони навмисно внесли правки в закон про столицю, де завжди було прописано, що кияни обирають і законодавчу, і виконавчу владу, яку очолює київській міський голова, який одночасно є і головою адміністрації. Ми пам’ятаємо, як Янукович зробив це, тож місто Київ було без мера понад три роки. Це — знищення місцевого самоврядування. Це будуть ті ж самі методи, якщо вони хочуть іти шляхом Януковича й позбавити Кличка повноважень, аби він міг тільки покладати квіти. Але ж кияни обрали мера й очікують від нього реалізації заявлених планів, подолання тих викликів, які є в нашому місті. Якщо команда президента піде на такі кроки, це буде великою помилкою. І я не знаю, як кияни зможуть це сприйняти — що мера їм призначають».

Читати до теми: Децентралізація в Україні — райони, що зникають, нові області й мегаполіси
 
Що у всьому цьому турбує та які ризики? 

Перший і ключовий — якщо на піку загальних виборчих симпатій українці переоберуть ще й місцеву владу одного кольору, це можу бути як добре, так і погано. Монополія, особливо, політична, це завжди ризик, тому є Антимонопольний комітет. А хто його роль виконуваватиме в політичній площині?

Другий — перевибори без завершення реформи децентралізації та розпочатих змін адміністративно-територіального устрою — це удар в штангу. Від нього потерпатимуть, як сільскі жителі, так і влада в підсумку. Чому? На переправі коней не змінюють. Логічніше було б з новим складом Ради за осінь прийняти закони, яких країна чекає 4 роки (про місцеве самоврядування, про місцеві державні адміністрації, про місцеві вибори, про місцеві ініціативи, про місцевий референдум, про префекта та зміни до закону про КМУ). Це б полеглило життя в сільскій місцевості та загалом цивілізувало регіональну політику, А якщо не сподобається дорога змін (читай, начинка згаданих реформ — таке теж може бути, бо сучасні орієнтири викликають багато питань, як-от про префектів, землі поза межами населених пунктів тільки для ОТГ чи всім громадам, та інше), тоді треба змінювати загальну стратегію реформи. Накидати нові законодавчі координати децентралізації та адмінреформи. І вже на їхній базі проводити перевибори у 2020 році, щоби за рік місцеве самоврядування переварило цей законодавчий порядок і перейшло на інші рейки роботи.

Наталія Білоусова головний редактор AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

20 червня 2019
У Раді зареєстрували законопроект, який узаконить децентралізацію в Україні
У Раді зареєстрували законопроект №10240/П «Про прийняття за основу проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів...
13 червня 2019
7 децентралізаційних викликів для команди Зеленського
AgroPolit.com розпитав експертів, якіякі сьогодні основні децентралізаційні виклики та які проблеми треба насамперед вирішити. Про це читайте в...
2 травня 2019
Земельна децентралізація в Україні зупинилася: немає юридичних підстав для передачі земель
Земельна децентралізація в Україні зупинилася. Про це сказав перший заступник керівника виконавчої дирекції Всеукраїнської асоціації сільських та...

Вибір редакції

30 червня 2023
Ринок землі в Україні – якими були два роки роботи?
Відкладати чи ні другий етап ринку землі в Україні (допуск юросіб), чи багато українців стало власниками землі і чи планують вони надалі стати...
19 червня 2023
Аналіз закону 3065-IX про зміну механізмів набуття прав власності на земельні ділянки 
Зміна механізмів набуття прав власності на земельні ділянки, відміна переважного права купівлі сільськогосподарської землі для юросіб та 100 гектарів...